Молодій творчій подружній парі Олегу і Олесі Домарадзким знадобилося два роки, щоб із запущеної квартири, де за несплату боргів відключили газ і світло і де декілька століть назад засідав вірменський суд, зробити нову арт- галерею.
До “Дзиге”, “Трьом коронам” і іншим культурним центрам на вулиці Вірменською (правда під іншим порядковим номером 7) приєдналася “Зелена софа”.
Власне, засновники хотіли, щоб від назви віяло затишком і львівським духом. Переглядаючи картини талановитого художника Олександра Войтовіча (його проектом “Алегорія на шпильках” відкривалася експозиція галереї), наткнулися на його роботу “Зелена софа”.
Саша не мав нічого проти, щоб саме так назвали нову галерею, де для більшої достовірності розташували реальну софу зеленого кольору.
“Ми позиціонуємо себе як галерея, яка спеціалізується на сучасному ісськустве, тут будуть виставлятся художники, які знайшли свій стиль і особисту особу, - сказала на відкритті Олеся Домарадзкая. - І хоча ми нічого не маємо проти представлення талановитих молодих художників, поки нас більше цікавлять ті, хто має визнання в Україні і за кордоном”.
Експозицію галереї мінятимуть кожні три - чотири тижні. Як затверджують засновники, вона не обмежиться живописом і графікою: тут виставлятимуть стекло, текстиль і інше.
А що стосується “Алегорії на шпильках”, то критик Богдан Шуміловіч в каталозі до цього художньому проекту написав:
Tags: галерея, картина, молода, олег домарадзкий, олександр войтовіч, олеся домарадзкая, софа, сучасне мистецтво, художник
Зелена канапа
Схожі записи
- Петро Сипняк (14.03.2009)
... Живописець передає справжній настрій міста, яке ніколи не буває однаковим, міняється від погоди, освітлення і навіть часу доби. «Я малюю Львів вже більше 27 років, - сказав Петро Сипняк кореспондентові «ВЗ».- Багато місць я знаю на пам'ять і можу їх написати навіть не виходячи на натуру. Кожна нова робота ніколи не буде такою як попередня, ... - Вибуховою Риба-Кіт (15.03.2009)
... "Я і сам не можу пояснити, - розповідав "Газеті" художник, - чому вибираю героями своїх робіт майже виключно риб і котів. Можливо, це прозвучить банально, але особливе заїнтересованіє ними мав ще з дитинства, хоча удома не тримав ні тих, ні інших. Мені здається, що і за рибами, і за котами завжди коштує ... - Націоналізація надбання республіки (15.02.2009)... Цього року музей відзначив 100-летие. Такі святкування завжди супроводжують і приємний клопіт, і вже традиційні для українських реалій розчарування через відсутність фінансування. Під час Першої світової війни і в мирний період зборів галереї поповнювалися переважно творами польських художників. Тому на сьогоднішній день це третя по значенню колекція робіт польських художників ...
- Виразки Українського Арт-процесса (21.02.2009)
... Вищеописаний погляд на поняття "Професійний арт-крітік" має деяке відношення до істини, та все ж він доречний скоріше в ситих буржуазних суспільствах, де арт-процесс - природна повсякденність; сформована і социалізірованная сфера. Всі фази життя художнього співтовариства в конкретній країні умовно можна розділити по Товстому - Війна і Мир. Коли сформована інфраструктура мистецтва, ... - Спонтанність Осяй над будинками (20.03.2009)
... І його потрібно малювати.» Важнім подією для львівських художників і Петра Сипняка зокрема була участь в художньому салоні «Арт-киев 2007». «53 галереї і 3000 полотен. Це було що те неймовірне. Важко зосередиться. Люди йдуть і йдуть. А біля робіт Петра Сипняка раптом зупиняються, неначе їх хтось смикнув за мотузочок. Це майстерність у ...