Простіше кажучи, середній український художник хоче суші, коксу і депутатів на світській тусовці з приводу відкриття своєї виставки, але абсолютно забуває, що мистецтво може існувати не тільки в музеях і галереях, але і на вулицях + володіти партизанським творчим характером.
” АРТ-КРІТІКА БЕЗ ЯЄЦЬ. Що є, вибачте на слові, українських арт-крітіков можна чітко розділити на дві групи - Щілки і Бабуся. Щілки - це дівчатка. Вони працюють на консюмерськіє видання і пишуть, в основному, про тих, з ким сплять або хто платить. Бабусі - це немолоді п’ючі хлопчики.
Вони - жебраки, тому, генеруючи свої рецензії, керуються наступним: 1) Пишу про тих, хто підкинув грошей на чергову пляшку; 2) Пишу про тих, з ким пив, кого знаю і люблю. І перша, і друга категорія арт-крітіков ніколи нікого не лає, що говорить про ситуацію перверзії - за часів Війни ми маємо критику, яка уявляє себе критикою періоду Миру.
Загальне - Виразки Українського Арт-процесса artdevourer.com.ua
Що примітно, на сьогоднішній день в Україні немає жодного (повторюю, НІ ОДНОГО) арт-крітіка, чиє слово що-небудь означало. Причини цього: 1) Більшість українських арт-крітіков не працюють у впливових виданнях; 2) Більшість арт-крітіков - неуки, що заїкаються, вважають рецензією, - анотацію в розділі “КУДИ СХОДИТИ В неділю, ЯКЩО НАБРИДЛИ КЛУБИ?”.
*** Вищеописані шорсткості - лише деякі симптоми кризи сучасного українського арт-процесса. Стратегічно важливо фіксувати їх, щоб визначити формат лікування і призвати до його [лікування] ініціації. Затверджуючи “Коли немає кураторів - погано” ми автоматично отримуємо натяк на альтернативну думку “Коли куратори є - добре”.
Таким чином, професійний арт-крітік - це той самий казковий батько, який знає відповідь на питання з дитячого вірша: “Що таке добре і що таке погано?”. Тому я не вірю в те, що арт-крітіка повинна бути об’єктивною, адже об’єктивність не має права на вибір полюса.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7
Tags:
інфраструктура мистецтва,
арт,
арт критика,
критик,
мистецтво,
українське мистецтво,
художнє співтовариство,
художник,
що
Схожі записи
- Націоналізація надбання республіки (15.02.2009)
... Він займає територію понад 50 гектарів, більше, ніж всі музеї Києва!
Колекція галереї об'єднує унікальні твори живопиши, скульптури, графіки, декоративно-прикладного мистецтва країн Західної і Східної Європи ХV-ХХ століть. У радянські часи її зборів по значущості і цінності займали третє місце після музеїв Санкт-Петербурга і Москви.
Цього року музей відзначив 100-летие. Такі святкування завжди ...
- Львівська галерея мистецтв - музей (01.04.2009)
...
На першому поверсі планування коридорний-анфіладне, на другому - анфіладна. У центральному залі галереї зберігся комплекс ліпного декору.
Будівля перебудована під картинну галерею в 1914 році.
Основа міського зібрання творів мистецтва була закладена в 1902 р., коли за рішенням магістрату придбання робіт для майбутнього музею було включене до міського ...
- II Громадський Фестиваль Єврейської Книги (28.02.2009)
... Франко.
Другий по рахунку фестиваль і великий до нього інтерес львівської публіки і гостей є підтвердженням того, що в місті поступово відбувається відродження духовності єврейського народу. Символом фестивалю стала Книга. Хтось, з мудрих сказав: „Книги збирають перлини людської думки і передають їх потомству.
Ми перетворимося на жменю праху, але книги, немов пам'ятники із заліза ...
- Картини що гумором зігрівають зиму виставила на Старий Новий рік Зелена канапа (13.03.2009)
...
Вікторія Процив народилася в 1983 році в Львові в сім'ї художників.
Закінчила Львівську академію мистецтв (графічний дизайн) 2006 року.
Автор двох персональних виставок: у Етнографічному музеї в Львові 2006 року і в «Зеленій канапе» 2007-го. Учасниця Міжнародного Салону «Високий Замок» (2004, 2005, 2006 роки) ...
- Львівська галерея мистецтв (22.03.2009)
... Стефаника,3, побудованому архітектором Ф.Покутинським в 1872-1874 рр. Добудова здійснена в 1957-1960 рр.
Поряд, по вулиці Коперніка,15, в палаці Потоцкого представлена експозиція западно-европейского мистецтва XIV-XVIIIст.
Експозиційні розділи: європейське мистецтво XIV-XVIII ст.: мистецтво Італії, Німеччини, Фландрії, Голландії, Іспанії, Центральної Європи, Франції, Польщі; європейське мистецтво ХИХ-ХХ ст.
В період після ІІ світової війни відкрито нові ...
This entry was posted
on Saturday, February 21st, 2009 at 09:15 and is filed under Загальне.
You can follow any responses to this entry through the feed.
Both comments and pings are currently closed.